Вишивка низинкою схеми

вишивка низинкою схеми
Дніпропетровська область Стародавніми класичним техніками на Дніпропетровщині було вишиття низзю та ажурними мережками. Зооморфні мотиви вишивали білою гладдю чи дрібним хрестом, штаповкою, крученим швом. Київська вишивка була контрастною – на білому полотні рясніли насичені кольори червоно-чорних узорів. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Дошивши до краю тканини, так само виконують стібки у зворотному напрямку, з’єднуючи протилежні стібки між собою.


Стоячий широкий комір густо збирали у дрібні «зморшки», які оторочували тоненьким рубчиком. Для цього краю характерним є ритмічне повторення різних геометричних фігур: зірок, ромбів, ламаних ліній. Понад Дністром, в околицях Городенки, Борщева, Заліщиків, у Чернівецькій області, а також у Кутському та Косовському районах вишивки багатші ніж в інших місцевостях. Під центральним батьківським вузлом знаходяться гілки для дідуся та бабусі, молодого чи молодої (це залежить від сторони весільного рушника), гілки спрямовані вниз — померли, спрямовані вгору — живі, гілки справа — батьки мами, зліва — батьки тата. Голку вколюють в місце виходу нитки і утворюють петлю, яку притримують великим пальцем лівої руки. 2.Від проколу відраховують 5 ниток, які набирають на голку, котру виколюють всередині петлі.

Некоторым это не очень понравилось, кому-то больше, а кто-то просто не представляет свою жизнь без каких-либо вышитых изделий. Рис. 58. Схема вишивання качалокамиМережка – ажурна (прозора) вишивка на смужці тканини, з якої висмикнуті нитки основи або піткання. Не висмикнуті (вертикальні) нитки обкручують робочою ниткою різними способами, створюючи орнаменти. Кажуть, саме полтавська вишивка є найскладнішою зі всіх українських. «Рідною» для полтавчанок здавна була техніка лічильна гладь (лиштва). Наприклад, жіночу полтавську вишиванку можна впізнати за дуже багатим, складним, та водночас ніжним за кольорами, «тонким» оздобленням рукавів. Перевагу надавали білому з вкрапленнями зеленого та червоного. На вишиванках красувались хміль, стилізовані грона винограду, ромби та інше. Його вишиванню приділяли особливу увагу, адже він ставав оберегом майбутньої родини. На Київщині дівчата мали вишивати весільний рушник особисто, нікому не показуючи його в процесі. Шерстяні Волічка, гарус, шерсть кручена, шерсть в одну нитку, в пасмо хроматичних та ахроматичних кольорів і їх відтінків.

Похожие записи: